Чекаю

Я буваю часом одна.
Нічка випадає без сна.
На душі байдужість і щем.
Небо протікає дощем.

Чекаю
Тебе як сонця промінь крізь ніч.
Звикаю
Тебе чекати навіть ві сні.
За тобою плаче серце моє,
Водночас ти горе й щастя мені.
Як добре, що ти є…

Доки я не знала тебе,
Небо не було голубе.
Доки не відчула тепла,
Чи сама собою була?

Чекаю
Тебе як сонця промінь крізь ніч.
Звикаю
Тебе чекати навіть ві сні.
За тобою плаче серце моє,
Водночас ти горе й щастя мені.
Як добре, що ти є…

А моє серце хоче полетіти,
Бути теплом твоїм.
Нікому в світі це не зрозуміти, -
Ти будеш завжди моїм!
Чекаю...
Звикаю
Тебе чекати навіть ві сні.
За тобою плаче серце моє,
Водночас ти горе й щастя мені.
Як добре, що ти є…

Як добре, що ти є…
Як добре, що ти є…
Як добре, що ти є…