Не питай
Не випадково твій погляд діє так дивно на мене
Не вимовляю цього я не впевнений що відчуваю до тебе
Да поки я у полоні у болі з якою я майже звик
Дотики твоїх долонь я вигадав і більше жити не можу без них
Я щось відчуваю та що саме не збагну
Неначе втрачаючи щось ще більше знайду
Не зволікаю на спогода та переконаний що можна все змінити
Я вивчив як упорядковано кожна із голок твоїх щоб їх не загубити
Я б хотів забути кожну мить
Ставлю крапки по серед думок
Як ніколи криє та болить
Як я брате навіть не питай
Я б хотів забути кожну мить
Ставлю крапки по серед думок
Як ніколи криє та болить
Як я брате навіть не питай
Повернутися не встиг та ніхто вже не чекає
Бо вона була не з тих хто лишится бо звикає
Все чого хотіли то ходити по воді
Та якось опинилися на самій мілині
У смуті та на самоті самі по собі кожен на своій стороні пускає все на самотік
Я хочу знов я хочу знов відчувати дотик
Я хочу знов я хочу знов ти нажаль ти проти
Залишитись до світанку в ночі не бачити та відшукать один одного
Спогади ми анулюємо щоб від минулого не залишилося жодного
Я б хотів забути кожну мить
Ставлю крапки по серед думок
Як ніколи криє та болить
Як я брате навіть не питай
Я б хотів забути кожну мить
Ставлю крапки по серед думок
Як ніколи криє та болить
Як я брате навіть не питай